21 Січня 2020
Польський алфавіт – це 32 літери, більшість з яких запозичена із латинського алфавіту. Водночас поляки мають свої специфічні звуки, які вони по-своєму відображають в письмовому мовленні. Наприклад, особливістю звукової системи поляків є наявність носових голосних – ę та ą (колишніх дифтонгів). Детальніше про особливості польського алфавіту та вимови читайте ТУТ.
Нижче наводимо польський алфавіт із українською транскрипцією та прикладами вимови букв у словах.
Алфавіт ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ
A a – [а];
Ą ą – [он] (о з носовим резонансом);
B b – [б];
C c – [ц];
Ć ć – [чь];
D d – [д];
E e – [е];
Ę ę – [ен] (е з носовим резонансом);
F f – [ф];
G g – [ґ];
H h – [г], [х];
Iі – [і];
J j – [й];
K k – [к];
L l – [ль];
Ł ł – [л], [уи];
M m – [м];
N n – [н];
Ń, ń – [нь];
O o – [о];
Ó ó – [у];
P p – [п];
R r – [р];
S s – [с];
Ś ś – [шь];
T t – [т];
U u – [у];
W w – [в];
Y y – [и];
Z z – [з];
Ź ź – [жь];
Ż ż – [ж].
Характерною особливістю польської мови є позначення певних звуків за допомогою сталих буквосполучень. Наводимо їх з українською транскрипцією та прикладами у словах.
Ch – [х];
Rz – [ж];
Dz – [дз];
Dź – [джь];
Dż – [дж];
Sz – [ш];
Cz – [ч];
Szcz – [шч] – щ.
Інші уроки польської мови шукайте ТУТ.
Коментарі