Польські прислів'я

26 Січня 2018

Вивчаючи іноземну мову, дуже важливо не лише знати слова і основи граматики, а й вміти застосовувати свої знання у розмові. Ваша лексика буде значно багатшою, якщо ви володітимете не лише завченими фразами і словами, а й фразеологізмами, сленгом чи прислів’ями.

У попередніх статтях ми вже писали про польські фразеологізми та польський сленг. Знати їх важливо не тільки для збагачення власної мови, а й для того, аби порозумітися з іноземцями. Адже часто в розмові можна почути вживання фразеологізмів (наприклад, Bądź mądry i pisz wiersze) чи сленгу (siema - скороч. від пол. jak się masz? - як справи?) і навіть знаючи дослівний переклад, не зрозуміти суті сказаного.  Саме тому важливо збагачувати свої знання з іноземної мови і постійно їх вдосконалювати.

Ця стаття присвячена польським прислів’ям. Як і кожен народ, поляки теж мають свою "скарбничку" народної мудрості, фразами із якої послуговуються до сьогодні. Прислів’я – це мала форма народної творчості, автор прислів’їв зазвичай невідомий. Часто це короткий ритмізований вислів, що несе якусь узагальнену повчальну думку чи висновок.

Прислів’я зазвичай мають дидактичний (повчальний) ухил і несуть в собі певний прихований моральний сенс. Дуже часто у прислів’ях поєднуються метафори, порівняння, алегорії та інші художні засоби, за допомогою яких, власне, і подається цей повчальний зміст.

Науковці стверджують, що прислів’я це не лише повчальні речення. За допомогою них можна багато чого дізнатися про народ, якому належить це прислів’я, про його ментальність і певні національні особливості. Так, етнографи та фольклористи часом пробують визначити зв'язок між змістом прислів'їв та національним характером; психологи досліджують у процесі творення прислів'їв певні риси людського мислення.

Люди здавна любили вживати прислів’я у відповідних ситуаціях, за допомогою яких можна було коротко передати якесь повчальне послання. Ще у середньовічній Європі складалися цілі збірки прислів’їв. До наших часів дійшли близько трьох десятків таких рукописних збірок, складених в XIII – поч. XV ст. Деякі влучні прислів'я навіть стали сюжетами картин відомих західноєвропейських художників Пітера Брейгеля Старшого та Ель Греко.

^{"Фламандські прислів'я" Пітер Брейгель старший, 1559}

За мотивами прислів’їв писали цілі художні твори, ставили театральні вистави та знімали кінострічки. Наприклад, відома комедійна п’єса українського драматурга Михайла Старицького "За двома зайцями" (1883) чи відомий роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (1875).

В польську мову термін прислів’я -"przysłowie" – впровадив Анжей Максиміліан Фредо (Andrzej Maksymilian Fredro) – філософ, дворянин, обіймав посади львівського каштеляна (з 1654), подільського воєводи (з 1676) та маршала сейму Речі Посполитої (з 1652). Фредо вжив термін "przysłowie" як переклад латинського слова  "proverbium" і в 1658 році уклав збірку "Przysłowia mów potocznych".

^{Анжей Максиміліан Фредо}

Однак це не була перша польська збірка прислів’їв. На сорок років раніше за Фредо, у 1618, Соломон Русинський (Salomon Rysiński) уклав збірку польських прислів'їв "Proverbiorum Polonicorum", яка була скомпільована латинською та польською мовами.

^{"Proverbiorum Polonicorum" (1618) - перша польська збірка прислів’їв}

Отож, як твердить англійське прислів’я, "добрий вислів завжди вчасний". Пропонуємо вам ознайомитися з найпоширенішими прислів’ями польською мовою, які ми поділили на окремі теми. Тож, як то кажуть, мотайте на вус :)

Польські прислів’я про мудрість та розум

Блискучий розум в народі завжди цінувався, а дурість - навпаки, жорстоко висміювалася. Саме це зазвичай і відображають польські прислів'я про мудрість та розум:

• a co po czyjej wielkości, jak nie ma w głowie mądrości – що там чиясь велич, коли немає розуму
• bez ciekawości nie ma mądrości – без інтересу немає мудрості
• broda mędrcem nie czyni – борода мудрецем не робить
• co głowa, to rozum – що голова - то розум
• komu Bóg rozumu nie da, kowal mu go nie ukuje – кому Бог розуму не дає, коваль йому не накує
• kto nie ma w głowie, ten ma w nogach – хто не має в голові, той має в ногах
• kto z przyrodzenia głupi, i w Paryżu sobie rozumu nie kupi – хто з народження дурний, той і в Парижі розуму не купить
• co dwie głowy, to nie jedna – що дві голови, то не одна

• lepiej z mądrym zgubić, niż z głupim znaleźć – краще з розумним загубити, ніж з дурним знайти
• mądrej głowie dość dwie słowie – мудрій голові достатньо два слова
• mądry Polak po szkodzie – розумний поляк після нещастя
• mądry przyjmie radę, głupi nią wzgardzi – розумний приймає пораду, дурний нею погордує
• na mądrej głowie włos się nie trzyma – на розумній голові волосся не тримається
• nie po to głowa, żeby na niej czapkę nosić – не на те голова, щоб на ній шапку носити

Польські прислів’я про здоров’я

Здоров'я - запорука щастя, успіху, та й, власне, життя. недарма питанню здоров'я здавна присвячували велику увагу.

• błędy lekarza pokrywa ziemia – помилки лікаря покриває земля
• skleroza nie choroba, tylko nogi bolą – склероз – не хвороба, тільки ноги болять
• w zdrowym ciele zdrowy duch – в здоровому тілі здоровий дух

Прислів’я про гнів польською мовою

Гнів у всі часи сприймався негативно. Люди здавна розуміли, що гнів приносить людині лише шкоду. Саме цього намагаються навчити нас і польські прислів'я:

• gniew jest złym doradcą – гнів – поганий порадник
• gniew nie ma rozumu – гнів не має розуму
• gniew piękności szkodzi – гнів красі шкодить
• praca, gniew, picie najzdrowsze w miarę – праця, гнів та пиття найкорисніші, коли мають міру

Прислів’я про кохання польською мовою

Любов - найпрекрасніше з усіх почуттів. Коханню у всі часи присвячувались пісні, вірші, сонети і, в тому числі, прислів'я:

• kiedy miłość szepce, rozum milczeć musi – коли говорить кохання, розум повинен мовчати
• miłość jest ślepa – любов сліпа

• miłość miłość rodzi – любов породжує любов
• stara miłość nie rdzewieje – давня любов не ржавіє

Прислів’я про надію польською мовою

Надія - одне з найсильніших почуттів. Кожен по-різному ставиться до надії: когось вона підтримує, а хтось вирішує покладатися тільки на свої сили. А ось чого вчать польські прислів'я про надію:

• kto żyje nadzieją, ten umiera głodem – хто живе надією, той помирає з голоду
• nadzieja matką głupich – надія – матір дурнів
• nadzieja karmi, ale nie tuczy – надія годує, але не відгодовує

Прислів’я про дружбу польською мовою

Справжня щира дружба - одне з найцінніших, що є в житті людини. Вірного друга цінували у всі часи і саме це передано у прислів'ях:

• najmniejsza przyjaźń nie zawadzi – найменша дружба не зашкодить
• prawdziwych przyjaciół poznaje się w biedzie – справжній друг пізнається в біді
• przyjaźń bez zaufania nic nie warta – дружба без довіри нічого не варта
• przyjaźń szczera nie umiera – щира дружба не вмирає

Прислів’я про страх польською мовою

Страх притаманний всім, адже це одна з основних людських емоцій. І звісно, таке сильне почуття не могли не передати у прислів'ях:

• jak trwoga, to do Boga – як тривога, то до Бога
• nie taki diabeł straszny, jak go malują – не такий чорт страшний, як його малюють
• strach ma wielkie oczy – у страху великі очі

Польські прислів’я про хліб

"Хліб - усьому голова" - саме так твердить відоме українське прислівя. Цьому продукту присвячено чи не найбільше народних прислів'їв, адже колись вижити без нього і справді було важко. Хліб здавна вважався мірилом багатсва і працьовитості людини, саме тому цей мотив є настільки популярним в народній творчості:

• chleb i woda, nie ma głoda – хліб і вода – і голоду нема
• chleb płacze, gdy go darmo jedzą – хліб плаче, коли його задурно їдять
• chleb w drodze nie cięży – хліб в дорозі не обтяжує
• chlebem i solą ludzie ludzi niewolą – хлібом і сіллю люди людей поневолюють
• dał Pan Bóg zęby, da i chleb – дав Пан Бог зуби, дасть і хліб
• dobry chleb, gdy kołacza nie masz – добрий і хліб, як калача немає
• do chleba rano wstać trzeba – до хліба рано вставати треба
• gdzie chleb, tam się zęby znajdą – де є хліб, там і зуби знайдуться
• głodnemu chleb na myśli – голодному хліб на думці
• każdy kraje chleb do siebie – кожен ділить хліб до себе
• kto chleba nie chce, nie godzien kołacza – хто хліб не хоче, не гідний і калача
• kto nie chciał pracować na chleb, to musi za chleb – хто не хотів працювати на хліб, то мусить працювати за хліб
• kto się wstydzi pracy, niewart chleba i kołaczy – хто соромиться праці, той не вартий ні хліба, ні калача
• nie samym chlebem człowiek żyje – не хлібом єдиним живе людина
• szkoda psu białego chleba – шкода псу білого хліба
• zjedzony chleb bardzo ciężko odrabiać – з’їдений хліб тяжко відробляти
• złemu wrogowi daj chleba i soli – найгіршому ворогові дай хліба і солі

Польські прислів’я про працю

Працьовиту людину поважали завжди. Будь-яка корисна праця у всі часи вважалася почесною, а людина, що її виконувала - гідною достойної винагороди. Це і відображають прислів'я про працю:

• bez pracy nie ma kołaczy – без праці нема калачів
• Bóg bez pracy nic nie daje – Бог без праці нічого не дає
• cudza praca nie wzbogaca – чужа праця не збагачує
• jaka praca, taka płaca – яка праця, така й плата
• każda praca ma zapłatę – кожна праця має свою плату
• kto ma ręce do pracy, ten się naje kołaczy – в кого руки до роботи, той і калачів наїсться
• kto nie chce pracy znieść, ten nie ma co jeść – хто не хоче працювати, той не має що їсти
• praca dobrowolna większą ma wartość, jak przymuszona – добровільна праця має більшу цінність, ніж примусова
• praca lat skraca – робота вкорочує літа
• praca wzbogaca – робота збагачує
• żadna praca nie hańbi – жодна робота не ганьбить

Польські прислів’я про мову

Люди здавна знали, що іноді словом можна ранити важче, ніж зброєю, а іноді - навпаки, за допомогою слова розвіяти тугу і тривогу. Саме тому існує багато прислів'їв, які вчать нас добре обмірковувати те, що хочеш сказати:

• bezpieczniej jest milczeć niż mówić – безпечніше мовчати, ніж говорити
• dlatego dwie uszy, jeden język dano, iżby mniej mówiono, a więcej słuchano – для того два вуха і один язик дано, щоб менше говорити і більше слухати
• kto nie umie milczeć, nie umie też mówić – хто не вміє мовчати, той не вміє і слухати
• mowa jest srebrem, a milczenie złotem – мова – срібло, а мовчання – золото
• mów ostatni, milcz pierwszy – говори останній, думай перший
• nie mów hop, póki nie przeskoczysz – не кажи "гоп!", поки не перестрибнеш
• nie mów nikomu, co się dzieje w domu – не кажи нікому, що діється у домі
• nigdy nie mów „nigdy” – ніколи не кажи "ніколи"
• nie mów, co myślisz – myśl, co mówisz – не кажи, що думаєш – думай, що кажеш

Польські прислів’я про молодість та старість

Які ще теми можуть бути настільки вічними, як питання про молодість та старість; як конфлікти старшого та молодшого покоління? Життя швидкоплинне і на зміну молодості приходить старість, а на зміну емоційності - досвідченість. А що кажуть про це прислів'я?

• czego Jaś się nie nauczy, tego Jan nie będzie umiał – чого Іванко не навчиться, того Іван не буде вміти
• młodość leniwa, starość płaczliwa – молодість лінива, старість плаксива
• młodość płynie jako woda – молодість спливає, як вода
• młody może umrzeć, a stary musi – молодий може померти, а старий повинен
• młodym będąc, pomnij, że starym zostaniesz – будучи молодим, пам’ятай, що старим станеш
• starość nie radość, śmierć nie wesele – старість - не радість, смерть – не потіха
• w starym piecu diabeł pali – в старій печі чорт палить
• stara miłość nie rdzewieje – давня любов не ржавіє
• dwie rzeczy nie do rzeczy: młodego o radę pytać, a starego o krótką odpowiedź – дві речі не до речі: в молодого пораду просити, а в старого коротку розповідь

Польські прислів’я про життя і смерть

Життя і смерть - здається, одвічні теми, над якими розмірковують не лише мудреці та філософи, а прості люди, чиї думки згодом трансформуються у прислів'я:

• przez życie, jak przez błoto, idzie się z trudem – через життя, як через болото – йдеться важко
• na słońce i na śmierć nigdy wprost patrzeć nie można – на сонце і на смерть просто дивитися не можна
• przyjdzie kryska na Matyska – прийде мишка на Матишка
• śmierć tak dobrego jak złego jedną drogą żenie – смерть як доброго, так і поганого, однією дорогою жене

Польські прислів’я про людей

Часом з гумором, часом з іронією, а подекуди й узагалі зі смутком - саме так прислів'я передають нам життя простих людей, їхні буденні клопоти і радощі, їхні мрії та печалі.

• baba z wozu, koniom lżej – баба з воза – коням легше
• nie miała baba kłopotu, kupiła sobie prosiaka – не мала баба клопоту, купила собі порося
• kiedy chłop ma dużo dzieci, to on bogaty; kiedy pan ma dużo dzieci, to on biedny – коли хлоп має багато дітей – то він багатий; коли пан має багато дітей – то він бідний
• człowiek całe życie się uczy i głupim umiera – людина все життя вчиться і дурною помирає
• jak się człowiek spieszy to się diabeł cieszy – як людина спішиться, то чорт тішиться

• na błędach człowiek się uczy rozumu – людина вчиться на помилках
• baba o szydle, dziad o mydle – баба про шило, дід про мило
• bieda z dziećmi, bieda i bez dzieci – біда з дітьми, біда і без дітей
• dzieci i ryby głosu nie mają – діти і риби голосу не мають

Читайте також:

Польські фразеологізми

Польський сленг

Батьки і діти. Батьківські фрази по-польськи

"Kaki - to owoc", або тонкощі польської мови

• польська мова