Часи у польській мові: минулий, теперішній і майбутній

28 Листопада 2019

Кожен, хто береться за вивчення будь-якої іноземної мови, повинен не лише добре засвоїти її лексику, тобто самі слова, але й навчитися правильно їх вживати у реченні. З цим нам допомагає граматика - характерна для конкретної мови сукупність правил, за якими слова об'єднуються в змістовні фрази і речення.

У більшості слов’янських мов, до яких власне належать і українська, і російська, і польська мови, граматика має як аналогічні аспекти і правила, так і суттєві відмінності. Так, наприклад, у нас є спільні частини мови:

rzeczownik - іменник
przymiotnik - прикметник
czasownik - дієслово
liczebnik - числівник
zaimek - займенник
przysłówek - прислівник
przyimek - прийменник
spójnik - сполучник
wykrzyknik - вигук
partykuła - частка

Сьогодні ми детальніше поговоримо саме про дієслова у польській мові, і зокрема таку їхню категорію, як час.

⇒Особи та роди у польській мові

Все про дієслова у польській мові

Ще зі шкільної програми ми пам’ятаємо, що дієслово - це самостійна частина мови, яка вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?». У реченні зазвичай виступає як присудок.

У польській мові дієслово відміняється за допомогою таких категорій:

однина (liczba pojedyncza)/множина (liczba mnoga)

Liczba pojedyncza - ja, ty, on, ona, ono;
Liczba mnoga - my, wy, oni, one.

рід (rodzaj):

w liczbie pojedynczej: męski (чоловічий), żeński (жіночий), nijaki (середній);
w liczbie mnogiej: męskoosobowy - oni (чоловічо-особовий - коли в групі є хоча б один чоловік), niemęskoosobowy - one (нечоловічо-особовий, стосується об’єктів і предметів жіночого і середнього родів).

спосіб (tryb): orzekający (дійсний), tryb rozkazujący (наказовий), tryb przypuszczający (умовний).
стан (strona): strona czynna (активний), strona bierna (пасивний), strona zwrotna (зворотній).
відмінки (przypadki): Mianownik (називний), Dopełniacz (родовий), Celownik (давальний), Biernik (знахідний), Narzędnik (орудний), Miejscownik (місцевий), Wołacz (кличний) - стосуються лише дієприкметників (robiący, robiącego, robiącemu...).
час (czas): przeszły (минулий), teraźniejszy (теперішній), przyszły (майбутній). Раніше також існував давноминулий час (zaprzeszły - był wszedł), але у сучасній польській мові він не використовується.

граматика дієслова в польській мові

Окрім цього, в польській, як і в українській, мові дієслово буває доконаного (dokonany - zrobić) і недоконаного (niedokonany - robić) видів. Також існує безособова форма дієслова (bezokolicznik - jeść, pić).

Ще один цікавий нюанс - в польській мові поруч з дієсловами не вживаються особові займенники (ja, ty, on/ona/ono, my, wy, oni/one). Про те, хто саме виконує дію, свідчить закінчення дієслова:

piszę — «(я) пишу», piszesz — «(ти) пишеш», pisze — «(він/вона/воно) пише», piszemy — «(ми) пишемо», piszecie — «(ви) пишете», piszą — «(вони) пишуть».

Вживання особового займенника разом з дієсловом означає, що співрозмовник хоче зробити наголос на тому, хто саме діє: ja tobie mówię! — «це я́ тобі кажу!».

Далі ми детальніше зупинимось саме на часах польських дієслів.

Відмінювання польських дієслів у минулому, теперішньому та майбутньому часах

Відмінювання дієслів у польській мові залежить, перш за все, від доконаності чи недоконаності дії, яку виражає слово.

У недоконаному часі вирізняємо такі форми:

Минулий час:

- звичайна форма (robiliśmy - ми робили, jechałam - я їхала);
- форма із особовим закінченням, яке додається до іншого виразу (myśmy robili - ми робили, gdybym jechała - якби я їхала). Пам’ятаємо, що форма “my robili”, “ja jechała” не вважається правильною.

Теперішній час:

- звичайна форма (robimy - ми робимо, jadę - я їду).

Майбутній час:

- дієприкметникова форма (będziemy robili - будемо робили, będę jechała - буду їхала). В українській мові така форма не вживається.
- безособова форма (będziemy robić - будемо робити, będę jechać - буду їхати).

Форми доконаного часу:

Майбутній:

- звичайна форма (zrobimy - зробимо, pojadę - поїду).

Минулий:

- звичайна форма (zrobiliśmy - ми зробили, pojechałam - я поїхала)
- форма із особовим закінченням, яке додається до іншого виразу (myśmy zrobili - ми зробили, gdybym pojechała - якби я поїхала). Пам’ятаємо, що форма “my zrobili”, “ja pojechała” не вважається правильною.

⇒200 базових та найпопулярніших дієслів у польській мові

Тонкощі відмінювання польських дієслів у теперішньому часі

У польській та українській мовах дієслова у теперішньому часі поділяють на дієвідміни (koniugacja). У мові наших західних сусідів розрізняють чотири дієвідміни. Ті чи інші слова входять до конкретної дієвідміни залежно від характеру їхньої основи.

дієвідміни (кон'югації) в польській мові

I дієвідміна (Koniugacja I)

Належать ті дієслова, які в І особі однини закінчуються на -ę, а в ІІ особі - на -esz (nieść - нести, pisać - писати, kopać - копати).

ja piszę
ty piszesz
on pisze
my piszemy
wy piszecie
oni piszą

Закінчення є однаковим для всіх слів, що входять до цієї дієвідміни, незалежно від їхньої основи. Також варто звернути увагу на те, що для І дієвідміни характерне пом’якшення твердої приголосної:

m → m`: dmę → dmiesz (я дму - ти дмеш)
w → w`: rwę → rwiesz (я рву - ти рвеш)
d → dź: jadę → jedziesz (я їду - ти їдеш)
t → ć: zamiotę → zamieciesz (я замітаю - ти замітаєш)
n → ń: tonę → toniesz (я тону - ти тонеш)
s → ś: niosę → niesiesz (я несу - ти несеш)
z → ź: wiozę → wieziesz (я везу - ти везеш)

IІ дієвідміна (Koniugacja IІ)

Входять дієслова, які в І особі однини закінчуються на -ę, а в ІІ особі - на -isz, -ysz (ganić - критикувати, suszyć - сушити, płacić - платити). Основа слів, які належать до цієї дієвідміни, закінчуються на м’яку приголосну: łowię → łowisz (ловлю - ловиш), leżę → leżysz (лежу-лежиш).

ja płacę
ty płacisz
on płaci
my płacimy
wy płacicie
oni płacą

Для ІІ дієвідміни характерні такі чергування приголосних:

c → ć: wrócę → wrócimy (я повернусь - ми повернемося)
dz → dź: chodzę → chodzimy (я ходжу - ми ходимо)
szcz → ść: goszczę → gościsz (я приймаю гостей - ти приймаєш гостей)
żdż → źdź: jeżdżę → jeździsz (я їжджу - ти їздиш)
sz → ś: gaszę → gasisz (я гашу - ти гасиш)
ż → ź: wożę → wozisz (я вожу - ти возиш)

Разом з тим, не змінюються основи слів, які закінчуються на cz, ż, sz, якщо у споріднених словах вони змінюють на ch, k, g:

cz → (k): męczę, męczysz → męka (я мучу, ти мучиш - мука)
ż → (g): leżę, leżysz → legł (я лежу, ти лежиш - він ліг)
sz → (ch) słyszę, słyszysz → słychać (я чую, ти чуєш - чути)

IІІ дієвідміна (Koniugacja III)

Включає в себе дієслова, основа яких закінчується на -а або -е, а в І особі однини - на -m, в ІІ особі - на -sz, і в ІІІ особі має нульове закінчення (czytać - читати, grać - грати, mieć - мати).

ja mam
ty masz
on ma
my mamy
wy macie
oni mają

Основа слова у ІІІ особі множини завжди закінчується на приголосну -j.