Наголос у польській мові: винятки з правил

11 Лютого 2021

Той, хто прагне вільно володіти польською мовою, повинен приділити увагу не лише вивченню граматичних чи лексичних тем, але й попрацювати над правильним наголошенням польських слів та фраз. Самі носії цієї слов’янської мови часто не задумуються про особливості вимови деяких слів і майже завжди ставлять наголос на передостанній склад. У більшості випадків це правило і справді спрацьовує. Але, як відомо, будь-які правила та норми мають свої винятки. Про них сьогодні поговоримо детальніше.

Як правильно наголошувати слова у польській мові

У польській мові є всього три види наголосів: 

• akcent wyrazowy - наголос у слові чи виразі;
• akcent zdaniowy - наголос у реченні чи фразі (або логічний наголос);
• akcentowanie poprzez zestroje akcentowe - наголошення в мовній одиниці, яка має один головний акцент (напр. nie wiem - не знаю, do sądu - до суду, beze mnie - без мене, wyjść za mąż - вийти заміж). 

Правило наголошення слів у реченні чи фразі звучить доволі просто - найменший акцент робимо на першому слові, а найбільший - на останньому. Проте, у випадку з правильним наголошенням самих слів не все так просто, як здається з першого погляду. Для польської мови найбільш характерним є парокситонічний акцент, тобто такий, який ставимо на передостанній склад (wynalazek - винахід, kubek - чашка, praca - робота). 

_esquire-sg

Окрім того, існують й такі підвиди наголосів польських слів:

• akcent inicjalny - початковий наголос, ставимо на перший склад слова (opera - опера);
• akcent położony na czwartą sylabę od końca – наголос, який ставимо на четвертий склад з кінця у словах першої та другої особи множини, що виражають припущення (przyjechalibyśmy - ми би приїхали, porozmawialibyście - ви би поговорили);
• akcent oksytoniczny - окситонічний наголос, що ставимо на останній склад слова, абревіатури чи скорочення (etui - футляр, PKP - Польські державні залізниці, arcymistrz - гросмейстр);
• akcent proparoksytoniczny – пропарокситонічний акцент, який ставимо на третій склад з кінця (bazylika - базиліка, dziewięćset - дев’ятсот, spaliśmy - ми спали).

Тож яких помилок найчастіше припускаються люди у наголошенні польських слів?

Правильна вимова та наголошення польських слів викликають чимало сумнівів як у самих носіїв мови, так і тих, хто тільки взявся її вивчати. Для зручності найчастіші помилки поділили на кілька категорій.

Іншомовні слова, що закінчуються на -ika/-yka

У польській мові є одне чітке правило, що стосується наголошення іноземних слів із закінченням -ika/-yka: акцент ставимо на третій склад з кінця (polityka - політика, gramatyka - граматика, logika - логіка). Зверніть увагу, що це правило не поширюється на власне польські слова з тими ж закінченнями - їх наголошуємо на передостанній склад (pijatyka - пиятика, motyka - мотика). 

Цікаво, що слово muzyka у польській мові має подвійний акцент. Коли йдеться про вид мистецтва, наголос падає на третій склад з кінця: muzyka. А якщо ж маємо на увазі оркестр чи музичну групу, то наголошувати слід передостанній склад: muzyka. 

Іншомовні слова з подвійним наголосом

Деякі запозичені слова у польській мові наголошують двома способами - на другий та на третій склад з кінця. При цьому, обидва варіанти не завжди однаково милозвучні. Запам’ятайте такі приклади: epoka - гірше epoka; fabuła - гірше fabuła. АЛЕ: biznesmen - гірше biznesmen; incognito - гірше incognito, leksykon - гірше leksykon, repertuar - гірше repertuar, ryzyko - гірше ryzyko.  

Існують також слова з подвійним наголосом, другий акцент яких вживається лише зрідка: ocean - рідко ocean, reguła - рідко reguła, tunika - рідко tunika. Є й вирази, де ми самі можемо вибирати наголос:  idea або idea, festiwal або festiwal, jaguar або jaguar, komitet або komitet, prezydent або prezydent - вони вважаються рівнозначними. 

Інші запозичення у польській мові

Польські слова, запозичені з латинської, англійської чи французької мови, зберігають той самий наголос, що і в мові оригіналу. Зазвичай, він падає на третій склад з кінця. Це, наприклад, слова fajerwerk - феєрверк, minimum - мінімум, technikum - технікум, uniwersytet - університет. 

Запам’ятайте приклади запозичених слів, у яких наголошення третього складу з кінця вважатиметься помилкою:

• apogeum (не: apogeum);
• artykuł (не: artykuł);
• atmosfera (не: atmosfera);
• biblioteka (не: biblioteka);
• buduar (не: buduar чи buduar);
• domino (не: domino);
• ekipa (не: ekipa);
• egzaminy (не: egzaminy);
• hipoteka (не: hipoteka);
• kamera (не: kamera);
• kapituła (не: kapituła);
• kontuar (не: kontuar);
• liceum (не: liceum);
• manifest (не: manifest);
• muzeum (не: muzeum);
• oficer (не: oficer);
• sympozjum (не: sympozjum);
• trotuar (не: trotuar czy trotuar);
• wizyta (не: wizyta).

⇒ Часи у польській мові: минулий, теперішній і майбутній

_{invitation.co.ua}

Дієслова у минулому часі, що закінчуються на -liśmy/łyśmy, -liście/łyście

У багатьох людей наголошення польських дієслів першої та другої особи множини (ми, ви) викликає певні труднощі, хоча правило тут також доволі просте: наголос падає на передостанній склад основи слова, або на третій склад з кінця всього слова разом з закінченням. Ця форма трактується як об’єднання двох виразів - jedli + śmy (ми їли), poczekali + ście (ви зачекали).

Основну увагу тут потрібно звернути на такий нюанс: дієслово у польській мові наголошуємо на відповідний склад його основи, незалежно від того, чи додаємо ми закінчення, характерні для минулого часу. Розглянемо це правило на прикладах:

• podróżowaliśmy, podróżowaliście (не: podróżowaliśmy, podróżowaliście);
• oglądałyśmy, oglądałyście (не: oglądałyśmy, oglądałyście).

Умовний спосіб дієслів: наголос у польській мові

Аналогічне правило поширюється і на умовний спосіб дієслова у минулому часі: zapisał + bym (я би записав), uciekli + byśmy (ми б утекли). Акцент в основі слова залишається незмінним - на нього також не впливає характерне закінчення. Тож такі дієслова наголошуємо на другий склад з кінця основи слова, або ж на третій чи четвертий склад з кінця всієї форми. 

На прикладі одного дієслова розставимо наголоси у всіх його особах:

ja (on): zrobiłbym (я зробив би)
ja (оna): zrobiłabym (я зробила би)
ty (on): zrobiłbyś (ти зробив би)
ty (0na): zrobiłabyś (ти зробила би)
on: zrobiłby (він зробив би)
ona: zrobiłaby (вона зробила би)
ono: zrobiłoby (воно зробило би)

my (oni): zrobilibyśmy (ми зробили би)
my (one): zrobiłybyśmy (ми зробили би)
wy (oni): zrobilibyście (ви зробили би)
wy (one): zrobiłybyście (ви зробили би)
oni: zrobiliby (вони зробили би)
one: zrobiłyby (вони зробили би)

Складені числівники

У польській мові числівники, такі як trzysta, czterysta, pięćset, sześćset, siedemset, osiemset i dziewięćset утворились із двох окремих слів - cztery sta, pięć set і т.д. Коли йдеться про наголошення цих слів, їх потрібно трактувати як об’єднання двох виразів. У такому випадку акцент падає на третій склад з кінця (коли форма відмінювання числівника має щонайменше три склади). Отже, правильно читати ці числівники з такими наголосами: trzysta, czterysta, pięciuset, sześciuset, siedemset, osiemset, dziewięćset.

У розмовній мові допускається наголошення передостаннього складу складених числівників.

_{er.educause.edu} 

Власне польські слова та їхні форми

Як ми вже з’ясували, найбільш поширеним у польській мові є парокситонічний акцент, коли ми наголошуємо передостанній склад слова. Так, ми кажемо okolica (не: okolica), ogółem (не: ogółem), w ogóle (не: w ogóle), szczegóły (не: szczegóły).

Однак існують такі власне польські слова та вирази, які мають подвійний наголос - на передостанній або на третій склад з кінця. Наприклад:

• rzeczpospolita або rzeczpospolita
• kilkakroć або kilkakroć
• tysiąckroć або tysiąckroć

До цієї групи зараховують також слово nauka. Воно має різний наголос, що залежить від контексту:

• nauka - як процес вивчення якогось предмета;
• nauka - як сфера діяльності людини.

Помилковим натомість вважається наголошення на третьому складі з кінця таких слів як stolica i rocznica. Правильний акцент: stolica, rocznica. 

Мовознавці відзначають, що у сучасному динамічному світі панує тенденція до максимального спрощення мовлення. Відтак, багато носіїв польської мови використовують лише парокситонічний наголос. Однак, якщо ви хочете, аби ваша мова звучала мелодійно та впевнено, запам’ятайте ці декілька винятків та старайтесь якомога частіше звертати увагу на свою вимову.

Бажаємо вам успіхів у навчанні!

Джерело: Polszczyzna.pl

⇒ Читайте також:

Найпоширеніші помилки, яких припускаються навіть носії польської мови

Урок польської мови №25. Польські дієслова, що означають рух та стан

Мовні кальки: 5 польських виразів, які краще не вживати

• польська мова