Приєднуйтесь до нас у Facebook та будьте в курсі всіх оновлень.
Мені вже подобається VseTutPlПереглядаючи наш сайт, ви погоджуєтеся на використання cookie-файлів. Ми застосовуємо їх, щоб покращити якість сторінок, вони допомагають нам оцінити ваші потреби (допомагають в зборі статистики), а також допомагають нашим партнерам розміщувати правильний контент для вас з використанням нашого сервісу. Щоб дізнатися більше про Cookies, будь ласка, натисніть тут.
ПогоджуюсьПольська економіка безперечно відчує негативний ефект від пандемії коронавіруса. Перші симптоми кризи помітні вже зараз, коли в країні ще навіть не відбувся пік захворюваності. Однією з найбільших проблем польських підприємств є відтік робочої сили з-за східного кордону, а саме з України. Це особливо відчутно власникам будівельного та торгівельного бізнесу.
Економісти та експерти прогнозують, що внаслідок кризи Польща може стати значно слабшим гравцем у боротьбі за українських трудових мігрантів серед розвинутих європейських країн. Перші соціологічні дослідження свідчать про те, що суворі карантинні обмеження негативно впливають на життя українців в Польщі. Багато з них повертається на батьківщину, інша частина активно змінює сферу діяльності в Польщі. Є й ті, у кого життєва ситуація не надто змінилась. Про це та інше читайте далі у нашій публікації.
За приблизними оцінками, в Польщі живе і працює 1,2-1,5 млн українців. Їхня робота сприяє зростанню ВВП країни в середньому на 0,5 відсотка. Кожен третій такий працівник сплачує соціальні внески до ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych), а всі інші не мають постійного працевлаштування. У багатьох юридично незахищених іноземців стан епідемії викликає занепокоєння, що коронавірус може “забрати” їхні робочі місця та залишити без засобів для існування чи будь-яких соціальних гарантій.
На тлі цих занепокоєнь чимало людей вирішили повернутись на батьківщину. Так, за даними Посольства України в Польщі, впродовж останніх кількох днів з Польщі повернулось більше 100 тисяч українських мігрантів. Лише в п’ятницю, 27 березня, польсько-український кордон перетнуло 22,5 тис. українських громадян. Ситуація була пов’язана із планами уряду України повністю припинити пасажирські перевезення через кордон, в тому числі за допомогою залізничного та авіаційного транспорту.
Усім, хто виїжджає зараз з Польщі, варто пам’ятати, що доки триватиме карантин, повернутись в цю країну буде не так просто - потрібно мати або дозвіл на проживання (тимчасовий чи постійний), або Карту поляка, або дозвіл на працевлаштування. Окрім цього, після в’їзду на територію Польщі доведеться пройти обов’язковий 14-денний карантин.
Аби польські роботодавці не залишились без робочих рук, Рада міністрів внесла до пакету антикризових законів один важливий пункт, що стосується трудових мігрантів. Йдеться про продовження терміну законного перебування та працевлаштування в Польщі під час карантину.
Так, громадяни України, у яких закінчується термін дії дозвільних документів, не будуть зобов’язані терміново залишати своє робоче місце в Польщі і повертатись на батьківщину. Дозволи, які втратили свою дію після 14 березня, діятимуть ще впродовж 30 днів після закінчення стану епідемії або стану епідеміологічної загрози.
Попри всі спроби уряду запобігти кризі і стримати відтік робочої сили, зараз щонайменше дві сфери економіки Польщі відчувають серйозну нестачу працівників з України. Це, зокрема, сфера будівництва та торгівлі.
Польський союз роботодавців будівництва стверджує, що через закриття польських кордонів приріст працівників з України скоротився на понад 20%. Як розповідає головний економіст організації Дем’ян Кажьмєрчак, ще перед настанням пандемії будівельній сфері в Польщі не вистачало 70-80 тисяч працівників. Цю прогалину успішно заповнювали тимчасові працівники з України, які за теперішніх обставин були змушені повернутись додому.
“Те, наскільки сильно криза вплине на будівельну сферу у далекоглядній перспективі, залежить від тривалості епідемії в Польщі та Україні, а також самих карантинних обмежень. Звісно, українські заробітчани хотітимуть повернутись до роботи, але може виникнути сильна конкуренція з боку тих країн, які зараз вже відходять від пандемії, наприклад Чехії та Німеччини. Зараз вони оголошують про значне збільшення витрат на інфраструктурні інвестиції”, - наголосив Дем’ян Кажьмєрчак з Польського союзу роботодавців будівництва.
Про схожу проблему повідомляє Польська торгова палата (Polska Izba Handlu). Працевлаштувати тимчасових робітників, в основному з України, зараз стало набагато важче, але саме такі співробітники становлять близько 30% від усього колективу центрів дистрибуції товарів. Проблем з персоналом не приховують і найбільші роботодавці у різних секторах економіки Польщі.
Нещодавно польська агенція IRCenter опублікувала результати дослідження щодо ситуації українців в Польщі під час епідемії коронавіруса. Вони свідчать про те, що 83% заробітчан планує залишитись в Польщі доки діятимуть їхні дозвільні документи. Попри це, 60% опитаних відчуває на собі негативний ефект карантинних обмежень. Ще 30% респондентів вказало, що через карантин втратило роботу або мусило суттєво обмежити її виконання. І лише 7% опитаних зазначили, що змушені повернутись з Польщі додому.
Які очікування тих українців, які залишились під час карантину в Польщі? Перш за все, наші співгромадяни за кордоном хочуть від польської влади всіляких спрощень (82%), а також інформації про можливість отримання матеріальної допомоги (67%). Заробітчани також сподіваються від української влади ефективних кроків назустріч.
“Українці, які залишились в Польщі, переживають кризу так само, як і ми, поляки. Їхня ситуація часто є навіть гіршою, адже над ними нависла загроза втрати роботи, а можливо і житла. На додачу, вони перебувають у незрозумілій ситуації з точки зору польського законодавства. Попри це, вони радше оптимістично оцінюють події і надалі пов’язують своє майбутнє із нашою країною. Вони живуть значною мірою у медійній ізоляції, а інформацію отримують від рідних з України чи з україномовних видань. Польські ЗМІ та влада говорять про них, але не до них. Можливо, це найбільший виклик цієї кризи, аби після її закінчення ми могли й жити разом, а не тільки один біля одного”, - йдеться в описі дослідження агенції IRCenter.
⇒ Читайте також:
Україна закриває КПП “Рава-Руська-Гребенне” і повністю обмежує піший перетин кордону
Польща розробляє нову міграційну політику: як вона торкнеться українців
Дефіцитні професії в Польщі в 2020 році та регіони, де шукають працівників
Польський уряд запропонував з 1 січня 2024 року підвищити мінімальну заробітну плату до 4242 злотих, а з 1 липня – до 4300 злотих.
Через війну росії проти України та повʼязаний з цим відтік робочої сили тисячі польських компаній продовжують відчувати кадровий голод.
Менш ніж через рік після початку повномасштабної російської агресії близько 65% українських біженців у Польщі вже були влаштовані на роботу. Кожен п’ятий українець, який знайшов тимчасовий захист від війни у цій країні, живе «з дня у день».
З 7 квітня у Польщі почали діяти законодавчі зміни, що регулюють дистанційну роботу найманих працівників. Відтепер людина зможе обирати повністю дистанційний або гібридний формат роботи.
У квітні майже 60 тисяч працівників мережі супермаркетів Бедронка в Польщі отримають грошову премію вартістю 3750 злотих. Про це повідомляє власниця мережі дисконт-супермаркетів — компанія Jeronimo Martins Polska.
Дослідження показало, що майже половина — 48% компаній у Польщі побоюються погіршення власного становища у 2023 році. Це на 5 відсоткових пунктів менше, ніж було у листопаді 2022 року, та водночас на 6 пунктів більше, ніж було на початку минулого року.
Коментарі